Як дістатися до статуї Христа-Спасителя?
Спуститися до оглядового майданчику можна на підйомнику або трамвайчику по першій в Бразилії електрифікованої залізниці, яка на 50 років старше статуї. Також до монумента веде автомобільна траса, що пролягає через національний парк Тіжука, по схилах гір, що поросли джунглями. Зійшовши з ж/д станції або автостоянки, туристи піднімаються до статуї Христа-Спасителя на ескалаторі, а найвитриваліші — пішки, по крутих сходах з 223 ступенів, що отримала в народі прізвисько «Равлик».
Ідея спорудження пам’ятника виникла на початку XX століття. Монумент на горі Корковадо планували поставити до 1922 році, а його відкриття приурочити до 100-літнього ювілею незалежності Бразилії від Португалії. Однак будівництво статуї затягнулося і завершилося 9 років потому, в 1931 році. Остаточний проект монумента розробив бразильський скульптор Ектор де Сільва Коста. Статуя Христа-Спасителя з розпростертими заради благо словення в жесті руками повинна була виражати співчуття і одночасно радісну гордість, а здалеку фігура виглядала би як величезний хрест. Городяни із захопленням сприйняли проект Ектора де Сільва Коста ще й тому, що він перекреслював колишній план, згідно з яким міська влада пропонували звести пам’ятник Христофору Колумбу на гори Цукрова голова. Бразильці не любили Колумба: відкривши Америку, він проклав шлях португальським завойовникам, що заснував в Бразилії заморські колонії.
Статуя Христа-Спасителя — чудо світу
1 березня 2011 року — в день офіційного святкування 446-річчя з дня заснування міста Ріо — статуя отримала нове освітлення з 300 прожекторів, підкреслюють її неповторний силует. Щорічно монумент відвідують не менше 1,8 млн. туристів. У 2007 року статуя Христа-Спасителя увійшла в список 7 нових чудес світу», вибрані всенародним голосуванням по SMS, телефону та Інтернету.
Спуститися до оглядового майданчику можна на підйомнику або трамвайчику по першій в Бразилії електрифікованої залізниці, яка на 50 років старше статуї. Також до монумента веде автомобільна траса, що пролягає через національний парк Тіжука, по схилах гір, що поросли джунглями. Зійшовши з ж/д станції або автостоянки, туристи піднімаються до статуї Христа-Спасителя на ескалаторі, а найвитриваліші — пішки, по крутих сходах з 223 ступенів, що отримала в народі прізвисько «Равлик».
Ідея спорудження пам’ятника виникла на початку XX століття. Монумент на горі Корковадо планували поставити до 1922 році, а його відкриття приурочити до 100-літнього ювілею незалежності Бразилії від Португалії. Однак будівництво статуї затягнулося і завершилося 9 років потому, в 1931 році. Остаточний проект монумента розробив бразильський скульптор Ектор де Сільва Коста. Статуя Христа-Спасителя з розпростертими заради благо словення в жесті руками повинна була виражати співчуття і одночасно радісну гордість, а здалеку фігура виглядала би як величезний хрест. Городяни із захопленням сприйняли проект Ектора де Сільва Коста ще й тому, що він перекреслював колишній план, згідно з яким міська влада пропонували звести пам’ятник Христофору Колумбу на гори Цукрова голова. Бразильці не любили Колумба: відкривши Америку, він проклав шлях португальським завойовникам, що заснував в Бразилії заморські колонії.
Статуя Христа-Спасителя — чудо світу
1 березня 2011 року — в день офіційного святкування 446-річчя з дня заснування міста Ріо — статуя отримала нове освітлення з 300 прожекторів, підкреслюють її неповторний силует. Щорічно монумент відвідують не менше 1,8 млн. туристів. У 2007 року статуя Христа-Спасителя увійшла в список 7 нових чудес світу», вибрані всенародним голосуванням по SMS, телефону та Інтернету.
